Проф. Марія Миколаївна Кісельова — лікарка-неонатологиня, педіатриня, доктор медичних наук, професорка, завідувачка кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, провідний спеціаліст з питань неонатології і педіатрії медичного центру CenterUP, магістр публічного управління й адміністрування.Має понад 25 років професійного досвіду у сфері неонатології, педіатрії, інтенсивної терапії новонароджених, післядипломної медичної освіти та організації перинатальної допомоги. З 2019 року очолює кафедру, поєднуючи клінічну, наукову, освітню, експертну та організаційну діяльність.
Професорка Кісельова є позаштатною спеціалісткою з неонатальної інтенсивної терапії та неонатології Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, членкинею клініко-експертної комісії, головою комісії з конфіденційного аналізу випадків перинатальної смертності у Львівській області, а також експерткою з педіатрії Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Науковий доробок включає понад 150 наукових праць, 3 патенти на корисну модель, 8 авторських свідоцтв, впроваджених у клінічну практику, а також публікації у виданнях, індексованих у Scopus. Основні напрями професійного інтересу: інтенсивна терапія новонароджених, педіатричні аспекти неврологічних захворювань дитячого віку, інфекційний контроль, перинатальна якість медичної допомоги, антимікробна стратегія в неонатології, педіатрії, захворювання органів дихання, функціональні розлади травлення у дітей, алергічні, інфекційно-запальні захворювання у дітей, доказова педіатрія та неонатологія.

Світло, екрани і сон: як підтримати природне вироблення мелатоніну у дитини

Сон дитини — це не лише «відпочинок після активного дня». Під час сну мозок обробляє інформацію, закріплює пам’ять, регулює емоції, підтримує роботу імунної системи та відновлює ресурси організму. Саме тому стабільний сон є однією з базових умов нормального розвитку дитини.
Одним із важливих учасників цього процесу є мелатонін. Його часто називають «гормоном сну», хоча точніше сказати, що це речовина, яка допомагає організму зрозуміти: настала ніч, час переходити в режим відпочинку. Мелатонін переважно виробляється шишкоподібною залозою — невеликою структурою в головному мозку. У науковій літературі мелатонін описують як біологічний «сигнал темряви»: коли навколо темнішає, його рівень підвищується, а при дії яскравого світла — знижується [1]. Мелатонін бере участь у регуляції циркадних ритмів, тобто внутрішнього біологічного годинника організму.
Проблема сучасних дітей полягає в тому, що вечір часто вже не є справді «темним». Телефон, планшет, телевізор, ноутбук, яскраве освітлення в кімнаті — усе це створює для мозку сигнал, ніби день ще триває. Дитина може бути фізично втомленою, але її нервова система залишається активованою. Особливо це стосується коротких відео, комп’ютерних ігор, мультфільмів із швидкою зміною кадрів, емоційного листування або перегляду контенту безпосередньо перед сном.
Тут має значення не лише саме світло екрана. Важливу роль відіграє і зміст того, що дитина дивиться або робить. Динамічна гра, змагання, гучне відео, тривожний чи надто емоційний контент активують мозок і відкладають засинання. Тому дитина може казати: «Я не хочу спати», хоча насправді її організм уже потребує відпочинку.
Американська академія педіатрії рекомендує уникати екранів щонайменше за 1 годину до сну, підтримувати сталий вечірній режим і не залишати телефони чи інші цифрові пристрої в дитячій спальні на ніч [2]. Центри з контролю та профілактики захворювань США також наголошують на значенні регулярного часу засинання і пробудження, приглушеного освітлення ввечері та батьківської участі у формуванні режиму сну, особливо у підлітків [3].
Практично це означає, що батькам не варто починати з ліків чи добавок. Перший крок — відновити природні умови для сну. За 60 хвилин до сну бажано вимкнути телевізор, планшет і телефон або принаймні винести їх із кімнати дитини. Світло в кімнаті краще зробити м’яким, теплим і неяскравим. Активні ігри, змагання, гучні відео та емоційні розмови бажано перенести на раніший час.Перед сном корисними є повторювані спокійні ритуали: душ, читання, тиха розмова, підготовка одягу на ранок, приглушене світло. Для дитини важлива передбачуваність: коли вечір щодня має схожу послідовність дій, мозок поступово «навчається», що після цих сигналів настає сон.
Не менш важливим є денне світло. Дитина має отримувати достатньо природного світла вдень, особливо вранці. Ранкове світло допомагає «налаштувати» біологічний годинник, а вечірнє зменшення освітлення сприяє природному підвищенню мелатоніну. Тому прогулянки, денна фізична активність і регулярний режим часто працюють краще, ніж хаотичні спроби «приспати» дитину ввечері.Окремо слід сказати про мелатонін у формі препаратів або добавок. Його не варто сприймати як звичайне снодійне. У частини дітей мелатонін може бути корисним, наприклад при певних порушеннях циркадного ритму або в дітей із нейророзвитковими особливостями, але рішення про застосування має приймати лікар. Mayo Clinic окремо зазначає, що перед застосуванням мелатоніну в дитини потрібно порадитися з лікарем [4].
Батькам варто звернутися до лікаря, якщо дитина майже щовечора довго не може заснути, часто прокидається, хропе, має паузи дихання уві сні, прокидається з головним болем, стає надмірно сонливою вдень, різко змінює поведінку або має погіршення навчання через втому. У таких випадках причина може бути не лише в екранах, а й у тривожності, болю, збільшених аденоїдах, порушеннях дихання уві сні, неврологічних або інших медичних станах.
Орієнтовна потреба у сні залежить від віку. За консенсусними рекомендаціями Американської академії медицини сну, діти 3–5 років зазвичай потребують 10–13 годин сну на добу, діти 6–12 років — 9–12 годин, а підлітки 13–18 років — 8–10 годин [5]. Однак важлива не лише тривалість, а й регулярність, якість сну та самопочуття дитини вдень.

Якщо у дитини є труднощі із засинанням, часті нічні пробудження, денна сонливість або ви сумніваєтеся, чи варто застосовувати мелатонін, запишіться на консультацію до проф. Марії Миколаївни Кісельової у CenterUP.
Лікарка допоможе розібратися з причиною порушення сну та підібрати безпечну тактику саме для вашої дитини.

Питання – Відповіді

Чи правда, що екрани перед сном “збивають” сон?
Так, у багатьох дітей. Екрани впливають одразу кількома шляхами: яскраве світло може заважати природному вечірньому підвищенню мелатоніну, цікавий контент затримує час засинання, а ігри чи відео активують нервову систему.
За скільки часу до сну краще прибрати телефон або планшет?
Практичне правило — щонайменше за 1 годину до сну. Якщо дитина має виражені труднощі із засинанням, цей інтервал можна збільшити до 1,5–2 годин.
Чи допоможе “нічний режим” на телефоні?
Він може зменшити яскравість і частину синього світла, але не вирішує всю проблему. Дитина все одно залишається залученою в гру, відео чи листування. Тому найкращий варіант — не просто змінити налаштування екрана, а прибрати екран із вечірнього ритуалу.
Чи можна давати дитині мелатонін без консультації лікаря?
Небажано. Спочатку потрібно з’ясувати причину порушення сну. Якщо проблема пов’язана з режимом, екранами, тривогою або хропінням, сама добавка не усуне основну причину.
Що зробити сьогодні ввечері?
Почніть із простих кроків: вимкніть телевізор, телефон, планшет або комп’ютер щонайменше за годину до сну, приглушіть світло в кімнаті, оберіть спокійний повторюваний ритуал і не залишайте телефон біля ліжка дитини.Це може бути душ, читання, тиха розмова, підготовка одягу на ранок або інша спокійна послідовність дій, яка щовечора повторюється приблизно в один і той самий час. Для більшості дітей саме стабільність вечірнього режиму є найсильнішою підтримкою природного сну.Солодких снів і міцного здоров’я Вашій дитині!

Джерела

1. Tan DX, Xu B, Zhou X, Reiter RJ. Pineal calcification, melatonin production, aging, associated health consequences and rejuvenation of the pineal gland. Molecules. 2018;23(2):301. doi:10.3390/molecules23020301.2. American Academy of Pediatrics. Screen time affecting sleep. Itasca (IL): American Academy of Pediatrics; 2023 Oct 18. Available from: American Academy of Pediatrics website.3. Centers for Disease Control and Prevention. Sleep and health. Atlanta (GA): Centers for Disease Control and Prevention; 2024 Jul 2. Available from: CDC website.4. Mayo Clinic. Melatonin. Rochester (MN): Mayo Foundation for Medical Education and Research. Available from: Mayo Clinic website.5. Paruthi S, Brooks LJ, D’Ambrosio C, Hall WA, Kotagal S, Lloyd RM, et al. Recommended amount of sleep for pediatric populations: a consensus statement of the American Academy of Sleep Medicine. J Clin Sleep Med. 2016;12(6):785-786. doi:10.5664/jcsm.5866.

Поділитися в соцмережах: